У кішки пронос, що робити?

Пронос (діарея), одне з неприятнейших порушень функцій травного тракту у кішок, зазвичай він є наслідком, або синдромом, якогось захворювання або порушення в організмі, але ніяк не причиною.

Пронос розвивається в результаті посилення перистальтики кишечника під дією бактеріальних токсинів або речовин, що дратують слизову стінку кишечника. Характеризується пронос частою дефекацією, а також збільшенням кількості рідкого калу. Але, варто звернути увагу на те, що існує ще й псевдопонос, або помилковий пронос, який розвивається на тлі запорів і проявляється видавлюванням невеликого і тонкого кількості калу зі слизом.

Пронос може бути гострим, хронічним (якщо його тривалість становить більше 14 днів), а також рецидивуючим.

Причини проносу у кішок

Діарея є найпершим ознакою, що вказує на розлад моторних і секреторних функцій шлунково-кишкового тракту. Пронос розвивається при різних незаразних та інфекційних хворобах. На виникнення проносу у кішок впливають такі чинники:

• неправильна дієта, непереносимість кормів;
• годування недоброякісними кормами;
• різка зміна раціону;
• занадто великий обсяг корму;
• наявність глистової інвазії;
• непереносимість лікарських препаратів;
• інтоксикація (отруєння ліками, хімічними або отруйними речовинами);
• наявність загальної інфекції (вірусної або бактеріальної етіології);
• наявність інфекції кишкового тракту (викликаються ентеробактеріями);
• порушення обміну речовин;
• гастроентерит.

Симптоми проносу у кішок

Основними симптомами, найчастіше зустрічаються при проносі, є:

• пригнічення тварини;
• зменшення або відсутність апетиту;
• часта дефекація;
• при тривалих проносах тварина худне;
• зневоднення організму;
• кал рідкий, можливі домішки слизу, крові, неперетравлених частинок корму;
• може бути здуття живота.

Діагностика

Труднощів у розпізнаванні проносу у кішки виникнути не повинно. Але, в питанні діагностики найголовніше це достовірно визначити причину появи діареї. Від того наскільки правильно буде поставлений діагноз залежить і ефективність майбутнього лікування.

Під час прийому у ветеринарного лікаря необхідно дуже детально описати все, що, на вашу думку, було незвичайного в поведінці або стані вихованця в останні кілька днів. У ветеринарній клініці фахівець буде діяти наступним чином: виміряє температуру, промацає внутрішні органи, визначить ступінь зневоднення - це дозволить йому оцінити ступінь загальних порушень. Крім того, для з'ясування природи виникнення проносу, необхідно провести ряд додаткових досліджень: паразитологічні дослідження фекалій на наявність яйця глист, дослідження калу на приховані кровотечі, дослідження сечі, дослідження картини крові-також можна зробити рентгенівські знімки, щоб отдифференцировать пронос від кишкової непрохідності, перитоніту , панкреатиту і деяких інших захворювань.

Лікування

Лікування проносу залежить від тяжкості, тривалості захворювання, а також від основної причини його виникнення.

У разі простого проносу, викликаного неправильним харчуванням, годуванням недоброякісними кормами і т.д., обмежуються симптоматичним лікуванням. При нетривалих, неускладнених проносах буде достатньо голодної дієти протягом одного-двох днів. Перші кілька годин зменшують кількість води (особливо, якщо є блювання). Важливим моментом є забезпечення спокою кішці.

Для компенсації незначної втрати рідини організмом (якщо немає потреби у внутрішньовенних крапельних ін'єкціях) застосовують пероральное (через рот) введення рідини невеликими порціями. Для цього використовують злегка підсолені відвар ромашки, кип'ячену воду або спеціальний розчин (в 1 літрі води розчиняють хлористий натрій - 3,5 г, глюкоза - 20 г, хлористий калій - 1,5 г, гідрокарбонат натрію 25 г).

Годувати кішку можна починати на другий, або навіть на третій день. Кількість корму збільшують поступово. Хороші результати при неускладнених проносах показують застосування рисових, вівсяних відварів. Антибактеріальна терапія не показана. Після закінчення лікування необхідно дотримуватися дієти, в іншому випадку є шанс рецидиву і переходу гострого проносу в хронічний.

Якщо пронос є наслідком інших хвороб (інфекція, інвазія, отруєння і т.д.), то крім всіх вище перелічених заходів, необхідно проводити лікування основної хвороби. У цьому випадку без допомоги кваліфікованого фахівця обійтися не вийде.

Залежно від тяжкості процесу можуть бути призначені внутрішньовенні вливання хлористого натрію з глюкозою і аскорбіновою кислотою, антибактеріальна терапія, протиглистні препарату, загальнозміцнююча терапія.

Профілактика

Заходи щодо попередження проносу зводяться до дотримання все правил і норм утримання і годівлі тварин:

• підтримання чистоти місць утримання кішок;
• дезінфекція лотків для туалету і посуду;
• годування доброякісними кормами;
• своєчасна вакцинація;
• періодична обробка від глистів;
• виключення можливості попадання в корми отруйних речовин (побутова хімія, ліки і т.д.).